Страницы на русском языке   Сторінки на українській мові




Адреса сайту vyshivanka.ru, вишита в QR-коді

ЗВІДКИ 3’ЯВИЛИСЬ ВИШИВАНКИ

   Колись давним-давно серед мальовничої природи жили чоловік та жінка. Усе було б добре, та діток у них не було. Нарешті, через багато років у хаті з’явилося двоє дівчаток: одна білявенька з русявим волоссячком, а друга — чорнявенька з волоссям чорним, як смола.

   Збігали роки. Виросли дівчата справжніми красунями, були серцем добрі, усім допомагали, батьків радували та шанували. Припали до вподоби двом юнакам за свою вроду, удачу і працьовитість. Ніщо не віщувало біди, але горе прийшло несподівано. Оселився серед цієї краси страшний Змій. Якось пролітав він над долиною, де дівчата вибілювали на сонці полотно, побачив їх і вирішив узяти у полон. Перетворившись на чудового метелика, він сів на травичку, а потім, перелітаючи з квітки на квітку, з кущика на кущик, усе далі й далі заманював дівчат. Опинилися сестри у непролазних хащах, де ані звір не проходить, ані пташка не пролітає. Метелика враз не стало. Усе почорніло, закрутилося, заревіло. Перед ними став страшний Змій. Схопив дівчат і поніс у своє царство. Плачуть дівчата, а він регоче, реве, жалю їм завдає. Бо не любить слуга злого духу, щоб щастя ходило між людьми, щоб добро панувало.

   Плачуть дівчата і кидають по одній волосині чорного і русявого волосся. Можливо, за цими волосинами їх знайдуть юнаки і вони повернуться додому. І сталося диво-дивне: добрий лісовий дух оживив їх і перетворив на чорні й червоні ниточки. Прилетів Змій у своє царство, замкнув на важкі залізні замки полонянок і ліг відпочивати.

   Тим часом юнаки дізналися, що дівчат украв змій і вирушили в дорогу їх рятувати та з неволі визволяти. Довго йшли вони полями, лісами. Раптом побачили у траві чорні та червоні ниточки. Здогадались вони, що це дівчата їм слід залишили. Почали змотувати вони нитки у клубочки та так і підійшли до Змієвого палацу.

   Викликали Змія на бій. Він вилетів розлючений, страшний, із ніздрів вогонь палає. Не було у хлопців зброї, лише ниточки схрестили. І сталося диво: вони перетворились на міцні мечі, що відразу відрубали по дві голови. Розправилися відважні юнаки зі Змієм, упав палац — і лише купка попелу залишилася від нього. Визволили хлопці полонянок й віддали їм решту чорних і червоних ниток. Цими нитками хрестиками вишили дівчата чудо-сорочки. З вдячністю одягли їх юнаки. Ще кращими і сильнішими стали. А дівчата всім рідним теж повишивали сорочки. Бо на візерунках вишиванок були добрі обереги від усього злого, подаровані добрим лісовим духом дівчатам-полонянкам. Відтоді, кажуть старі люди, повелось вишивання. І де у хаті є вишиванки, там рід живе добре і щасливо.

ЛЕГЕНДА ПРО ХУСТКУ

   Хустка з давніх-давен була основним і улюбленим головним убором усіх українських жінок. Хустки робили з дуже тонкого полотна і вишивали різнокольоровими нитками. Були хустки завжди білого кольору. Це привертало увагу чужоземців, які мандрували Україною. Адже хустки були білими дуже-дуже давно, а пізніше вони стали барвистими. Коли почали вишивати хустки кольоровими нитками, то найчастіше використовували червоні, сині, зелені, жовті та рожеві кольори. Зрідка використовували чорний колір, але тільки разом із червоним. Орнамент або візерунок був колись переважно геометричним. А потім для хусток придумали орнамент із рослин, квітів із листям: троянди, мальви, барвінок. Були зображені і птахи: півень, зозуля, голуб.

   Орнамент на хустках розміщувався по чотирьох кутках і посередині. Як і колись, так і тепер розміщують по кутках великі фігури, а посередині — дрібненькі. Хустки оберігали, захищали людину від усього лихого, учили добра, милосердя. Тому хустки були оберегами.

   А які обереги відомі ще? Так, це віночок, рушник, хліб, сопілка, гребінець, свічка.

   Хустка як оберіг захищає волосся від сонця, пилу, узимку від холоду. Хусткою пов’язували наречену по шлюбі, і цю хустку жінка зберігала все життя. У давні часи був гарний звичай: у дівчат, коли козаки вирушали у військовий похід, то кожна дівчина своєму нареченому дарувала хустку. У хустинах носили в поле хліб та іншу їжу, а також укривали дитячі колиски від вітру й лихого ока.

Вишивання нитками      Схеми     

Алфавiт для вишивання      Весiльний рушник      "Несе Галя воду"      Герб України з калиною     

"Вишиванка" 1985     

Поява вишиванок      Вишиванки та сучасність      Народна художня      Види укр. нар. вишивки     

Види швів      Рушники      Сорочка-вишиванка      Одяг українців      Орнаменти вишивки     

Кукла-гра з нац. одягом


Вишиванка.ru

© Вишиванка і вишивка, vyshivanka.ru, 2011-2015

Побажання та відгуки: mail@vyshivanka.ru

Вишиванка і вишивка