|
Схема "Герб України з калиною"
"…А дівчина, як калина" - це слова з народної весільної пісні, у якій вроду дівочу порівнюють із червоною калиною. Дозріває вона у дні золотої осені, її червоними гронами прикрашають весільний коровай, стіл наречених.
Без калини також не можна уявити життя традиційної української родини. Кажуть, що в калині — материна любов і мудрість. Калина цвіте під кінець весни, після останніх заморозків. А щоб діти не ламали калини, дорослі казали: не ламайте калину, бо накличете мороз. Наруга над цією рослиною вкривала людину ганьбою. Люди дуже цінували калину. Дівчата прикрашали її цвітом коси, а коли достигали ягоди, то вішали їх грона попід стріхою.
У народній медицині не було кращих ліків від застуди, ніж калиновий чай. А скільки було цікавих обрядів, пов'язаних з калиною! Калиновим цвітом чи ягодами оздоблювали вільце молодої. Вірили: якщо зробити з калини сопілку, обов'язково народиться син — продовжувач роду.
|
